Нутритивна терапія у відділенні реанімації та інтенсивної терапії
Залежно від основного захворювання, потреби пацієнтів розрізняються. Саме тому харчування пацієнтів в критичних станах на сьогоднішній день залишається важким завданням. Ентеральне харчування вважається кращим методом нутритивной підтримки. На жаль в деяких випадках проведення даного виду харчування протипоказано, або ж енергетичні потреби не можуть бути задоволені тільки за рахунок нього. Отримання необхідної кількості поживних речовин і енергії важливо для відновлення організму. Для задоволення потреб пацієнтів доцільним є використання парентерального харчування в доповненні до ентерального або повного парентерального харчування, у випадках, коли ентеральне харчування протипоказане або неможливе.
Призначення
На підставі даних пацієнта і оцінки його потреб приймається рішення про відповідну нутритивну підтримку. Також необхідно брати до уваги рекомендації професійних співтовариств і особливості терапії в конкретному стаціонарі. При показаннях до проведення парентерального харчування, слід пам'ятати про позитивні ефекти застосування жирових емульсій, збагачених омега - 3 поліненасиченими жирними кислотами, такими як ейкозопентаєнова (EPA, C20:5 [ω-3]) і докозагексаєнова (DHA, C22:6 [ω-3]) ЖК. Доведено, що вони мають виражені клінічні переваги, зокрема знижують частоту інфекційних ускладнень і ризик розвитку поліорганної недостатності. Жирові емульсії, збагачені омега - 3 жирними кислотами, можуть знижувати тривалість госпіталізації у пацієнтів в критичних станах.
Забезпечення доступу
Проведення ентерального харчування у пацієнта в критичному стані можливо навіть при наявності гастроплегії, завдяки постановці еюнальних зондів, з подальшим переходом на більш проксимальний тип доступу. Для моніторингу стану та внутрішньовенного введення лікарських препаратів у пацієнтів у критичних станах зазвичай встановлюють багатопросвітні ЦВК. Вони також можуть бути використані для введення парентерального харчування, особливо гіперосмолярних розчинів.
Підготовка
Необхідність підготовки харчування перед введенням залежить від призначеної терапії та особливостей лікувального закладу. Рідкі суміші для зондового харчування і сіпінг не вимагають додаткових приготувань, так як вже готові до застосування. Для парентерального харчування застосовуються готові до використання багатокамерні контейнери, в які можуть бути додані вітаміни і мікроелементи. У деяких випадках може знадобитися проведення індивідуально підібраного модульного парентерального харчування.
Застосування
Спосіб введення залежить від типу харчування. Для зондового ентерального харчування необхідно використовувати спеціальні витратні матеріали, несумісні з пристроями для внутрішньовенного введення (безпечна система ентерального харчування). Система включає в себе всі пристрої для введення ентерального харчування. Вона покликана запобігти випадкам помилкового з'єднання ентеральних і парентеральних пристроїв для введення, які можуть спричинити за собою тяжкі наслідки для пацієнтів. Використання інфузійних насосів з відповідними призначеними для введення ентерального живлення витратними матеріалами також забезпечує правильне і безпечне введення поживних середовищ. Система контролю рівня глюкози крові допомагає запобігти гіпо - і гіперглікемії, знижуючи таким чином захворюваність і смертність.
Застосування
Лікувальні установи та медичні фахівці часто зустрічаються з проблемою організації висококваліфікованої лікувальної допомоги в домашніх умовах. Така допомога потрібна різним групам пацієнтів і її організація на відповідному високому рівні дозволить провести необхідну терапію у максимально зручній атмосфері використовуючи професійне обладнання та оригінальні витратні матеріали.